Nie rozmawiamy o wojnie (UA)
Rozmowa z Nadzieją Hajduczenią, poliglotką, tłumaczką, przewodniczką turystyczną, która prowadzi zajęcia dla ukraińskich dzieci w Kujawsko-Pomorskiej Szkole Internetowej
Українська версія внизу сторінки
Rozmowa z Nadzieją Hajduczenią, poliglotką, tłumaczką, przewodniczką turystyczną, która prowadzi zajęcia dla ukraińskich dzieci w Kujawsko-Pomorskiej Szkole Internetowej
O czym trzeba mówić do dzieci, które uciekły spod bomb, których ojcowie i starsi bracia walczą z bronią w ręku, a matki płaczą mniej lub bardziej otwarcie?
O czym mówić do dzieci po takiej traumie? Jeszcze niedawno widziały okropne sceny, tłumy ludzi uciekających od wojny, tłok na dworcach i na granicy. Są smutne, niepewne jutra.
Te dzieci są bardzo ciche i grzeczne, chcą chodzić do szkoły i uczyć się. Nie mówią po polsku, prawie nie rozumieją języka polskiego. Bariera językowa sprawia, że często milczą. Nasze polskie dzieci są wobec nich bardzo empatyczne i pomocne.
Nie rozmawiamy o wojnie, jeśli nie ma takiej potrzeby. One potrzebują spokoju, wyciszenia i utulenia. Uchodźcy potrzebują takiego przytulenia, aby czuli się u nas bezpiecznie. Staramy się je zająć czymś, zapoznać z naszym regionem, środowiskiem, kulturą. One muszą być jednak objęte fachową opieką psychologiczną. Mogą chodzić do szkoły i to jest bardzo dobre, chociaż bariera językowa trochę przeszkadza, ale język ukraiński, to język słowiański i można się porozumieć. Na szczęście prowadzone są bezpłatne kursy języka polskiego, placówki kulturalne w Toruniu też ruszyły z pomocą i oferują bezpłatne wejścia na wystawy, warsztaty i inne zajęcia.
Włada pani pięcioma językami, w tym ukraińskim? Czy to język trudny dla nas Polaków? Czy nasz język będzie trudny do opanowania dla uchodźców zza wschodniej granicy? Czy oni generalnie chcą się go uczyć?
Rodzice mnie zapisali na kółko języka ukraińskiego kiedy byłam w szkole podstawowej. Okazało się, że język ukraiński, jako słowiański, nie jest trudny, wiele słów można [na gruncie języka polskiego] zrozumieć. Teraz Ukraińcy chętnie uczą się języka polskiego, a Polacy ukraińskiego. Sto lat temu Ludwig Wittgenstein powiedział, że „granice mojego języka oznaczają granice mojego świata”. Jego słowa są zawsze aktualne, szczególnie w tych czasach, kiedy możemy sobie pomóc nawzajem, kiedy mamy okazje do kontaktu z żywym językiem. Obecnie jest dużo kursów, z których korzystają i Polacy, i Ukraińcy. Nowe wyzwanie przed nami wszystkimi.
Jest pani związana rodzinnie z toruńską parafią prawosławną św. Mikołaja. Czy kierują się do niej przybywający Ukraińcy? Czy parafia angażuje się w pomoc dla nich?
Nasza parafia od pierwszego dnia wojny angażuje się w pomoc duchową i materialną dla uchodźców z Ukrainy. Podczas każdego nabożeństwa są wznoszone modlitwy o pokój na Ukrainie i za cierpiący z powodu agresji naród ukraiński. W naszych modlitwach są bardzo poruszające słowa: aby Pan Bóg zrosił miłością wysuszone serca ludzkie, które wydały ciernie samolubstwa, nienawiści, zawiści, zła, wrogości i innych nieprawości, aby zapłonęła gorąca miłość między ludźmi i usunęła wszystkie podziały i waśnie i aby opamiętali się ci, którzy krzywdzą naród ukraiński.
Parafia prowadzi zbiórkę i dystrybucję dla potrzebujących niezbędnych rzeczy – trwałej żywności, kosmetyków, środków higieny, środków do prania, artykułów dla dzieci i niemowląt oraz tego, na co jest zgłoszone konkretne zapotrzebowanie. Przybywający zawsze też mogą liczyć na pomoc językową w tłumaczeniach.
Przybywający uchodźcy są w większości wyznania prawosławnego i zawsze mogą liczyć tu na opiekę duszpasterską. Parafia prowadzi lekcje religii w języku polskim i ukraińskim. Bardzo proszę, aby o tym szeroko informować. W takich trudnych czasach ludzie chcą się modlić, zwrócić się do Pana Boga, przystąpić do sakramentów. Parafia prawosławna św. Mikołaja w Toruniu jest na facebooku i tam są zamieszczane wszelkie informacje o nabożeństwach, ale też informacje przydatne uchodźcom w funkcjonowaniu i znalezieniu się w Polsce. Telefon do parafii: +48 606 910 655.
W Polsce obserwuje się wielki entuzjazm dla akcji na rzecz Ukrainy. Na jak długo, pani zdaniem, tego entuzjazmu nam starczy?
Teraz wszyscy z entuzjazmem pomagamy – tak, trzeba pomagać bliźnim. Myślę jednak, że jednaj ten entuzjazm z czasem będzie opadać. Mimo wszystko powinniśmy widzieć w uchodźcach drugiego człowieka, stworzenie Boże – i nie pozostawać obojętnymi na ludzką niedolę. W parafii prawosławnej w Toruniu jesteśmy zawsze otwarci i pomocni.
11 marca 2022 r.
НЕ РОЗМОВЛЯЄМО ПРО ВІЙНУ
Фото: Шимон Здзєбло/tarntoga.pl dla UMWKP
Інтерв’ю з поліглотом, перекладачем і гідом, яка веде заняття для українських дітей у Куявсько-Поморській Е-Школі, Надія Гайдученя.
Про що потрібно говорити дітям, які втекли з-під бомб, чиї батьки й старші брати б’ються зі зброєю в руках, а матері плачуть більше або менше відкрито?
Про що говорити дітям після такої травми? Ще недавно вони бачили жахливі сцени, натовпи людей, що рятуються від війни, натовпи на вокзалах і на кордоні. Вони сумні, невпевнені в завтрашньому дні.
Ці діти дуже тихі й ввічливі, вони хочуть ходити в школу і вчитися. Польською вони не говорять, майже не розуміють польської мови. Мовний бар’єр змушує їх часто мовчати. Наші польські діти дуже чуйні та корисні стосовно них.
Ми не говоримо про війну, якщо немає потреби. Їм потрібен спокій, тиша і комфорт. Біженцям потрібні такі обійми, щоб вони почувалися в безпеці з нами. Ми намагаємося зайняти їх, познайомити з нашим регіоном, середовищем та культурою. Однак їм необхідно надати професійну психологічну допомогу. Вони можуть ходити до школи і це дуже добре, хоча мовний бар’єр трохи заважає, але українська – це слов’янська мова, і можна порозумітися. На щастя, є безплатні курси польської мови, культурні установи в Торуні також почали допомагати та пропонують безплатний вхід на виставки, майстер-класи та інші заходи.
Ви володієте п’ятьма мовами, включно з українською? Чи це важка мова для нас, поляків? Чи важко буде вивчити нашу мову біженцям із-за східного кордону? Чи хочуть вони взагалі цього вчитися?
Мої батьки записали мене на курс української мови, коли я була в початковій школі. Виявилося, що українська мова, як слов’янська, неважка, багато слів можна зрозуміти (на матеріалі польської мови). Зараз українці охоче вивчають польську, а поляки – українську. Сто років тому Людвіг Вітгенштейн сказав, що «межі моєї мови означають межі мого світу». Його слова завжди актуальні, особливо в цей час, коли ми можемо допомогти один одному, коли маємо можливість стикнутися з живою мовою. Зараз є багато курсів, якими користуються як поляки, так і українці. Попереду для всіх нас новий виклик.
Ви пов’язані з торуньською православною парафією Святого Миколая. Чи їздять туди приїжджі українці? Чи парафія готова їм допомогти?
Наша парафія з першого дня війни займається духовною та матеріальною допомогою біженцям з України. Під час кожного богослужіння підносяться молитви за мир в Україні і за страждаючий від агресії український народ. У наших молитвах є дуже зворушливі слова: щоб Господь Бог наповнив любов’ю висушені людські серця, що випустили шипи егоїзму, ненависті, заздрості, зла, ворожнечі та інших беззаконь, щоб спалахнула гаряча любов між людьми і прибрала всі розбіжності і чвари, і щоб схаменулися ті, хто шкодить українському народу.
Парафія проводить збір та роздачу необхідних речей для потребуючих – харчові продукти, косметики, засобів гігієни, пральних порошків, речей для дітей та немовлят, а також, на що заявлений конкретний попит.. Гості, які прибули, завжди можуть розраховувати на лінгвістичну допомогу в перекладах.
Біженці, які прибувають, здебільшого православні, і тут завжди можуть розраховувати на душпастирську опіку. Парафія проводить уроки релігії польською та українською мовами. Будь ласка, поширте інформацію про це. У такі важкі часи людям хочеться молитися, звертатися до Бога і причащатися. Православна парафія св. Миколая є на Facebook і там розміщується вся інформація про богослужіння, а також інформація, корисна біженцям у функціонуванні та знаходженні в Польщі.
Телефон до парафії: +48 606 910 655.
У Польщі спостерігається великий ентузіазм з приводу польських дій на користь України. Як довго, на ваш погляд, цього ентузіазму вистачить?
Зараз ми всі з ентузіазмом допомагаємо – так, треба допомагати ближнім. Проте, думаю, з часом цей ентузіазм згасне. Попри все, ми маємо сприймати біженців як інших людей, Боже творіння – і не залишатися байдужими до людського горя. У православній парафії в Торуні ми завжди відкриті та готові допомогти.
11 березня 2022 р.